 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Цей текст адресований кожному з нас і кожен з нас це зрозуміє в своєму житті: хтось раніше, хтось пізніше...
Ми переконуємо себе, що наше життя стане кращим, коли ми закінчимо навчання, отримаємо фінансову незалежність, здобудемо кар'єру, коли ми одружимося, народимо дитину, потім іще одну. Потім ми бачимо, що наші діти ще маленькі, і чекаємо, що все стане кращим, коли вони підростуть. Згодом ми переживаємо, що вони стали підлітками, і нам треба якось давати з ними раду, з усіма тими труднощами перехідного віку. Ми переконуємо себе, що, без сумніву, станемо щасливішими, коли вони виростуть зі своїх «надцяти» років. Ми кажемо собі, що наше життя стане кращим, коли наша сімейна половина закінчить свої справи, коли в нас буде красива машина, коли візьмемо відпустку, коли вийдемо на пенсію…
Але істина в тому, що для нас не буде кращого часу, щоб бути щасливим, як зараз. Якщо не зараз, то коли?
Твоє життя завжди буде сповнене подіями, тривогами. Краще сприйняти все як є, і вирішити бути щасливим, незважаючи ні на що...
Дуже довгий час нам здавалося, що життя от-от розпочнеться. Справжнє життя. Але завжди виникала якась перепона по дорозі, випробування, яке потрібно пройти, робота, яку треба зробити, час, який треба комусь присвятити, рахунок, який треба оплатити. От зробимо це, переживемо, а тоді і заживемо.
Врешті-решт, я зрозумів, що ці перепони і були життям.
Це розуміння і допомогло мені зрозуміти, що немає ніякої дороги до щастя.
Щастя – це і є дорога.
Тому насолоджуйся кожною миттю.
Досить чекати закінчення школи, початку навчання, чекати, коли втратиш 10 доларів, заробиш 10 доларів, коли буде робота, до весілля, до вечора п'ятниці, до ранку неділі, чекати нової машини, до зарплати, до весни, до літа, до першого чи п'ятнадцятого числа, коли твою пісню прокрутять по радіо, коли помреш, коли народишся знову… перш, ніж вирішиш бути щасливим.
Щастя – це дорога, а не пункт призначення. Немає іншого часу для того, щоб бути щасливим, окрім як зараз. Живи і насолоджуйся кожною миттю.
А тепер подумай, і дай відповідь на ці запитання
1. Назви п'ять найбагатших людей на планеті.
2. Назви п'ять останніх «міс світу».
3. Назви п'ять останніх лауреатів Нобелівської премії.
4. Назви п'ять останніх лауреатів кіно премії Оскар.
Важкувато, чи не так?
Аплодисменти стихають! Призи вкриваються пилом! Переможців швидко забувають...
А тепер дай відповідь на ці запитання:
1. Назви трьох вчителів, які зробили внесок в твою освіту.
2. Назви трьох друзів, які допомогли тобі у важкі часи.
3. Згадай кількох людей, які викликали в тебе особливі почуття.
4. Назви п'ятьох людей, з якими тобі було приємно проводити час.
Здійсненно? Значно простіше, чи не так?
Люди, які щось означають у твоєму житті не в рейтингу «кращих», не мають більше грошей, ніж інші, не виграли найпрестижніших призів…
Це ті, хто піклується про тебе, дорожать тобою, ті, хто, незважаючи ні на що, завжди залишаються поруч.
Задумайся про це на мить!
Життя таке коротке!
А ти, у якому ти списку?
Ти не серед «найзнаменитіших», але серед тих, кого хтось згадує, думаючи про другий список ;)
(с) не моє, але дуже влучно... насолоджуйтесь @}->--
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Американський письменник, який живе зараз в Україні, публікує на сторінках газети ВВ своє оповідання "Иисус Иосифович Христос в Украине". В кожному номері газети по частині. Він пише про зовсім незвичайного Христа, і в кожній частині я з радістю переконуюсь, що Христос, якого описує Райан Браун - це Він - Мій Господь!!! Спасибі тобі Господи за те що ти дав письменнику мудрості, росказати про Тебе так незвично...Мене просто на льоту змінюють ці розповіді. Вчора (Частина ХІ) я нарешті збагнув - я існую ПОЗА ЧАСОМ. Мій шлях до Нього вже почався. Я створений, щоб існувати вічно. Найважливіше зараз - вибирати те, що знадобиться мені у вічності.....
Мені потрібно пізнавати БОГА щодня, щомиті
Працювати над своїм серцем
Дружити з людьми
Така вона - Божа праця у моїм тілі =)))
Трохи з оповідання: " — Я это понимаю, — подтвердил Владимир. — Но что мне действительно хотелось бы понять, как я смог полюбить этих людей так быстро и так сильно? Как мне удалось почувствовать, что все они мои братья и сестры? Как мне снова это почувствовать?
Иисус Иосифович уж было ответил, но тут раздался громкий смех в другой стороне парка. Они взглянули в ту сторону и увидели группу молодых людей с бритыми головами, которые издевались над молодым чернокожим студентом, с большим рюкзаком и стопкою книг в руках. Один из скинхедов толкнул чернокожего в спину, и его книги рассыпались по земле.
Иисус Иосифович встал, но Владимир схватил его за руку.
— Лучше не вмешиваться, — посоветовал он. — Я позвоню в милицию.
Иисус Иосифович взглянул ему прямо в глаза.
— Ты хотел быть братом всем людям, не так ли? Тогда пойдем со мной. Иисус Иосифович подошел к группе скинхедов, которые окружили иностранного студента и разбрасывали его книги по снегу..."
Иисус Иосифович Христос в Украине (ЧАСТЬ І)Иисус Иосифович Христос в Украине (ЧАСТЬ ІІ)Иисус Иосифович Христос в Украине (ЧАСТЬ ІІІ)Иисус Иосифович Христос в Украине (ЧАСТЬ ІV)Иисус Иосифович Христос в Украине (ЧАСТЬ V)Иисус Иосифович Христос в Украине (ЧАСТЬ VI)Иисус Иосифович Христос в Украине (ЧАСТЬ VII)Иисус Иосифович Христос в Украине (ЧАСТЬ VIII)Иисус Иосифович Христос в Украине (ЧАСТЬ ІX)Иисус Иосифович Христос в Украине (ЧАСТЬ X) - якийсь з ВВ який я не читав :) Иисус Иосифович Христос в Украине (ЧАСТЬ XІ) - ВВ №086 (2008) 13/05 ВіВТОРОК Иисус Иосифович Христос в Украине (ЧАСТЬ XІІ) - ВВ №087 (2008) 14/05 СЕРЕДА
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Користуючись нагодою завітав до старовинних друзів які нині мешкають у Великім Новгороді. Вони працюють для церкви. Це означає, що їхня основна робота - допомога християнам у боротьбі за чистоту власної душі. Робота чималенька я Вам скажу. Насправді саме в серці найзапекліша боротьба, як же важливо мати доброго друга, який допомагатиме тобі в цій боротьбі. Десь рік, як вони почали працювати для церкви і, як на мій погляд, вони якраз на своєму місці. Дивно що мій погляд співпав з поглядом Бога, адже Господь у своєму святому слові сказав: "Мої думки не ваші думки" /Ісайя.55:8/ Мабуть ті, хто запрошували Артура і Тоню працювати, довго молились, приймаючи рішення =))) Бог відповідає на молитви!
Цікава церква в Новгороді. Артур і Тоня переїхали з Волгограду і найбільш відкритими для Євангелії людьми виявились іноземці, які навчаються в Новгороді, так що тепер в церкві четверо іноземців (з них троє темношкірих =) Тоня з Артуром із донечкою Настьою та сімейна пара яка переїхала з Пітера. Разом девятеро. Але на зібранні завжди є гості. І завжди є бажаючи дізнатись більше про вчення Христове, так що вивчення Біблії не припиняється.
Я був у них як раз на вихідні. Тобто в квартирі постійно були гості, читали Біблію, пили чай, спілкувались. Справжня християнська оселя. Але почуваєшся у них все одно дуже затишно. Напевно тому, що Божий мир живе в них. Хай так і буде. Амінь!
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
 Атмосфера Пітера, внутрішній настрій, емоційне забарвлення міста, шляхетність і толерантність мешканців - все це схоже на дежавю - "ти у Львові",- говорить чавунний ліхтар: - "так так так", - додають маковки безлічі храмів.....
Тает ночь в петербургском мае,
растворяется в цвете черёмух,
белоночные строки стаей
разгоняют сладкую дрёму,
обещая летнее счастье,
что с залива волной набегает,
в радость верится без ненастий
в белоночном питерском мае...:)
/Irina/ Tags: st.petersburgh
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
kharchevskyi's journal
Previous
Насолоджуюсь новим браузером від ГУГЛ =)))
